Моє літо

Сиджу на сходах. 
П"ю смачний ягідний компот з  льодом та заїдаю домашнім печивом, яке з ніжністю та любов"ю напекла бабуся. 
Лише 8 ранку, а сонце вже досить високо і добряче припікає. 
Кицька, яку ми так і не назвали ходить кругами навколо мене і тулиться всім пухнастим своїм тілом до моїх ніг.
Як же тут добре! 
Маленький куточок раю... 
Безкрає синє небо так манить, що мимоволі з"являється бажання політати. 
Лишилось вибрати як... 
Параплан, дирижабль, повітряна куля? 
Літак? 
Ні, на літаку не хочу! 
Хочу щось романтичніше і драйвовіше...
Вітер, повіявши сильніше, сколихнув дерева в саду. 
Повіяло прохолодою і запахом липи. 
Липа повсюди. 
Її аромат просочується в кожен куточок мого тіла... 
Обожнюю цей час - час цвітіння липи, коли її запах долинає звідусіль...
Липовий чай теж обожнюю:)
До липового аромату домішується запах квітів, які бабуся дбайливо висадила навесні.
Вони зовсім поруч..
На відстані 1 метра..
Півонії, троянди, ружі, майори...
Скоро розцвітуть айстри.
Стільки різнобарв"я, чудових запахів і літа.
Вони проникають у кров, яка з надзвичайною швидкістю просочується у найвіддаленіші куточки тіла і душі...
Тепер кров теж пахне літом...
Моїм літом...

Дякую, що Ви заглянули:) 

Казкового Вам літа!