Знаєте, я чомусь останнім часом рідко відвідую виставки чи мистецькі галереї. Якось не виникає бажання або просто мало що такого плану мені подобається.
Але цю виставку я точно хотіла побачити і, на жаль, пропустила офіційне відкриття, але можливо це й на краще. Адже мені випала чарівна нагода побачити всі ці казкові роботи без зайвої метушні і наодинці з Анею Багрій - авторкою цієї надзвичайної краси.
Я дивилась на ці картини і в мене виникало відчуття ніжності, радості та задоволення, а моя уява домальовувала певні деталі, які не були передані на картинах.
Аня стояла поряд і розповідала історії цих картин та образи, які вона намагалась передати. Я стояла і вже бачила не просто казкових русалок, ангелів чи людей, а їхні переживання, сумніви, страхи - весь їхній світ, до якого нам, людям, зазвичай байдуже.
А обійми Ані, коли я вперше змогла зрозуміти символи приховані на картині, додали мені ще більшого бажання дивитись глибше, в саму душу картини.
Це було настільки захоплююче, що ми незамітили як пробули на виставці 2 години :) 2 неймовірні години.
Якщо Вам раптом теж захочеться побачити всю цю красу, то поспішайте - виставка триватиме ще кілька днів в Художньому музеї.
"Душа"
